Конструкція покришки

З яких складових зроблена покришка?

Велопокришка складається з трьох базових елементів: каркасу, корду та гумового протектору. Майже всі покришки Schwalbe мають шар антипрокольного захисту.
Корд покришки визначає її діаметр та забезпечує посадку на ободі. Зазвичай, корд являє собою звичайний дріт. У фолдингових покришках сталевий дріт замінено на кільце з арамідних волокон.

Каркас — це основа шини. Текстильний матеріал з обох сторін огорнуто каучуком та розташовано під кутом 45°. Стріла ялинки спрямована у напрямі руху і у такому положенні каркас забезпечує стабільність конструкції. Каркаси всіх покришок Schwalbe зроблені з поліаміду (нейлону). У залежності від умов використання, каркаси різних покришок можуть мати відмінності у щільності плетіння волокон.

Компаунд гуми складається з низки компонентів:
- Натуральний та синтетичний каучук
- Наповнювачі (сажа, крейда, двоокис кремнію)
- Пом'якшувачі (масла та змащувачі)
- Агенти, що запобігають старінню (ароматичні аміни)
- Вулканизуюча речовина (сірка)
- Акселератори вулканизації (оксид цинку)
- Пігменти та барвники

У залежності від типу компаунду, вміст каучука складає від 40% до 60%. Вміст наповнювачів сягає 15-30% та інші перелічені компоненти складають решту (20-35%).



Майже всі моделі Schwalbe мають антипрокольний шар, окрім надлегких покришок для спортивного використання, де від нього відмовилися навмисне. Навіть на базових шинах є шар захисту, що складається з натурального каучука, посиленого кевларовими волокнами (K-Guard). На моделі Marathon шар GreenGuard товщиною 3 мм забезпечує високий рівень захисту від проколів. Наші топові пропозиції мають дуже ефективні антипрокольні системи, адаптовані відповідно до умов використання: RaceGuard, V-Guard та SmartGuard.

 

Як виготовляють велосипедні шини?

Шини виготовляють з заздалегідь підготовлених матеріалів по унікальній технології. Це важка робота, що вимагає високої кваліфікації. Робочим допомагають найсучасніші станки.

Каркас викладається на барабан, розрізається на клаптики та зрощується. Додається сталевий дріт або арамідне волокно, формуючи корд покришки. Викладений під кутом 45° матеріал шарується та у результаті виходить покришка з діагональною структурою. Потім додається антипрокольний шар і зверху посередині заготовки наноситься протектор. Але на цьому етапі заготовка занадто гнучка та у протектора немає малюнка. Тільки під час вулканізації у матриці під тиском покришка набуває своєї остаточної форми та еластичних властивостей.

Заготовку викладають у гарячу матрицю, де вона вулканізується при температурі приблизно 170°С протягом 5 або 6 хвилин. Тільки після вулканізації заготовка може називатися покришкою. Протектор отримує свій малюнок і у покришки з'являються всі необхідні властивості.

Покришка проходить суворий контроль якості. Кожний екземпляр прискіпливо перевіряється на наявність браку. Постійна вибіркова перевірка з кожної партії гарантує, що покришка відповідає специфікаціям ваги та опору коченню.

     

Де виробляються покришки Schwalbe?

Усі покришки Schwalbe виробляються в Індонезії. На нашій надсучасній фабриці працює близько 3000 співробітників, які виробляють понад 1 мільйон покришок на місяць.
Заводу вже 20 років. Це суспільне підприємство між німецькою компанією Ralf Bohle GmbH та корейською сімейною компанією Hung-A. Усі покришки та камери Schwalbe виробляються на фабриці, що належить нашій компанії. Виключень немає. Schwalbe не купляє продукцію у інших виробників та не виконує замовлень для інших брендів.

Чому Schwalbe виробляє свою продукцію в Індонезії?

Так історично склалося. Покришки Schwalbe ніколи не вироблялися у Німеччині. На ранніх етапах компанія Bohle була маленьким дистриб'ютором велокомпонентів. Історія Schwalbe почалася у 1973 році, коли Ральф Боле почав імпортувати велопокришки з Кореї до Німеччини. Цей бізнес його настільки зацікавив, що він вирішив сфокусуватися виключно на шинах. Сьогодні, як і тоді, компанія працює пліч о пліч з корейською фірмою Hung-A.

Розміщення фабрики в Індонезії обумовлено витратами на робочу силу. Виробництво велопокришок передбачає насамперед ручний труд. З цих міркувань виробництво було перенесено з Кореї до Індонезії у 90 роки.

Південна Азія багата на сировину (натуральний каучук) — найважливіший складовий компонент для виробництва покришок, який для налагоджування його у Європі довелося б імпортувати. Для такої країни, як Індонезія, функціонування фабрики Schwalbe забезпечує можливості для зростання місцевої економіки. Будуючи власну індустрію та розвиваючи регіональні канали постачання сировини, Індонезія змогла помітно покращити стандарти життя.

 

В яких умовах працюють люди на виробництві продукції Schwalbe?

Звісно, що умови праці на фабриці в Індонезії не можна порівняти з умовами на виробництвах у високоіндустріалізованій Німеччині. Ми віримо, що у наших колег чудова робота.

Робочі працюють у три зміни. Одна зміна триває 8 годин; в Іноднезії 6-денний робочий тиждень. Рівень зарплатні вище середнього по країні.

Ми докладаємо всі зусилля, щоб робочі місця на фабриці підтримувалися у гарному стані. Одним з прикладів цього є досвід та високі навички операторів фінішних станків, робота яких серйозно впливає на якість готових покришок. Надійний та постійний контроль — це невід'ємна риса покришок Schwalbe.


Що таке EPI і як воно впливає на каркас покришки?

Щільність матерії виражається у EPI або TPI (Ends Per Inch або Threads Per Inch). У виробництві використовуються каркаси різної щільності: 20, 24, 37, 50, 67 та 127 EPI.

Принцип тут простий: чим щільнішим є каркас, тим якіснішою є шина. Щільний каркас зменшує опір коченню та покращує комфорт. Також покращуються антипрокольні властивості, адже щільно сплетену матерію важко проколоти. Втім, це не стосується надщільних каркасів, таких, як 127 EPI, тому що кожне волокно в них тонке та уразливе. Найкращий компроміс між низькою вагою та опором коченню забезпечує каркас 67 EPI.

У більшості наших покришок використовується каркас 67 EPI. Використанням каркасу щільністю 127 EPI можна досягти кращих показників ваги та накату, але у той же час, такі шини уразливі до ушкоджень, тому ми до використовуємо каркас 127 EPI тільки у спортивних покришках, від яких у першу чергу вимагається низька вага.

Більшість шин у світі виробляється з грубого 20 або 24 EPI-каркасу. Schwalbe більше не використовує його у своїй продукції. Навіть найдешевші покришки Schwalbe виробляються з якісної матерії щільністю мінімум 50 EPI.

Будьте уважними, порівнюючи позначення EPI, оскільки часто кількість волокон просто сумується, якщо шарів матерії більше одного. Позначення 200 EPI означає 3 шари щільністю 67 EPI, з'єднаних разом. У будь-якому випадку, коли стверджується, що кількість волокон перевищує 150, ви маєте справу з покришкою, основа якої складається з n-шарів матерії, з'єднаних разом. Schwalbe завжди вказує щільність одного шару.

      20/24 EPI = дешеві покришки 

      50 EPI = мінімальний стандарт Schwalbe

      67 EPI = якісні спортивні покришки     

      127 EPI = полегшені покришки для перегонів

 

Чи існує ідеальний компаунд гуми?

Гумовий компаунд повинен мати різні властивості, які у певних випадках суперечать одна одній: низький опір коченню, добру адгезію, низький коефіцієнт стирання, довговічність, міцні боковини (МТБ), тощо.

Особливої уваги заслуговують такі пункти, як низький опір коченню та зчеплення на мокрій поверхні. Добре зчеплення передбачає, що покришка повинна поглинати багато енергії, тоді як легкий накат навпаки передбачає використання компаунду з низьким поглинанням. Компромісом у цій суперечці виступає використання двоокису кремнію (SILICA) у якості наповнювача.

В нас є універсальні компаунди, які характеризуються всіма необхідними властивостями (наскільки це можливо). Також ми пропонуємо специфічні компаунди з екстремальними характеристиками для особливих умов. Універсальні компаунди готуються для ENDURANCE-гуми (наприклад, Marathon), а SPEEDGRIP — для шин спортивного призначення. Ефективною можливістю оптимізувати баланс властивостей у одній покришці є технологія Triple Compound. Спеціальні гумові компаунди розташовуються у певних зонах: у основі, на боковинах, у центрі, чим максимізують свої переваги.


Для чого потрібні світловідбиваючі елементи?

Світловідбиваючі елементи виділяють велосипедиста у темряві, коли на них світять фари автівки. Цей матеріал є ретровідбиваючим, тобто він відбиває світло назад, у напрям джерела. Два яскравих кола безпомилково визначають об'єкт у темряві, як велосипедиста.

За нормами, що прописані у німецьких Стандартах Безпеки для Моторизованих Транспортних Засобів (StVZO, секція 67, параграф 7) світловідбиваючими елементами дозволяється замінити звичайні рефлектори (катафоти). У Нідерландах світловідбиваюча стрічка є обов'язковою. Інші рефлектори допустимі тільки у випадку, якщо вони розташовані по колу.

Європейська Відмітка Відповідності визначає вимоги для освітлювального обладнання (ECE - Regulations 88). Відповідно цих норм, світловідбиваючі елементи повинні бути яскравими та працювати навіть будучи повернутими під гострим кутом.

Оскільки світловідбиваючі елементи важливі для безпеки, ми почали наносити яскраві смужки на всі наші високоякісні туристичні та міські покришки.

Зворотній зв`язок